Адаптація до нової реальності. Як пережити карантин з дітьми

Антикризове карантинне дитинознавство, черговий загальнолюдський челлендж і тренування навичок швидкої адаптації до мінливої реальності. Звичайно, після такої короно-кризи світ і ми в ньому значно змінимося. Мені вже цікаво подивитися, у що все це виллється, і якими ми станемо. У мене є гіпотеза — якщо на виявленому рівні, у зовнішніх контактах ми вимушено дистанціюємося, значить, можливо, прийшов час більшої близькості?Більшої турботи один про одного? 1. Боятися нормально. Ненормально зовсім не боятися, коли є реальна загроза. Але коли ми боїмося, ми здійснюємо багато безладних нелогічних дій. Було б здорово написати список того, що важливо робити. Не просто зробити перепост або роздрукувати картинку, а самому — руками, можна разом з дітьми, написати або намалювати свій список. І свій план дій. Це допоможе і думки структурувати, і в тіло повернутися. У списку важливо описати план — що робимо зараз. Що робимо в разі хвороби. Кому дзвонимо, кого викликаємо. Список гарячих телефонів — взагалі корисна річ. Невипадково правилам пожежної безпеки навчають, малюють плакати, а потім закріплюють навички — в момент реальної небезпеки, коли мозок вирішує, «бити», «завмерти» або «бігти», повинна включитися механічна пам’ять. Або повинна бути зовнішня конкретна інформація, яка нас «стабілізує».

Важливо дітям пояснити, що відбувається і чому. Наприклад: «Зараз багато людей в різних країнах захворіли. Пам’ятаєш, коли ми хворіли, то, щоб не заразити інших і швидше відновитися, ми залишалися вдома. І навіть не ходили ні до кого на день народження. І в кіно. Щоб вірус не поширювався, щоб люди менше хворіли, особливо, щоб не хворіли діти, вирішили тимчасово закрити школи і садочки. Щоб про вас подбати. Ми в безпеці. Ти будеш вдома і ми придумаємо, чим займатися цими днями».