З Україною в серці
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна. ©
Ми зовсім скоро перегорнемо цю криваву сторінку. Відбудуємо міста, повернемося до коханих, ще дужче любитимемо місця, де народилися і живемо. А зараз - боремся. Гордо. Незламно. Люто.
Ти наша, Україно! Була, є і будеш! https://www.youtube.com/watch?v=J9OgivUBdmg